Act 12 | UkrOgienko

Acts 12

Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших. 1

Друге переслі́дування апо́столів в Єрусалимі

2 А Цар І́род ^{▼▼Це Ірод Агріпа І, онук Ірода І Великого, цар Єрусалимський. Помер 44-го року по Христі. Пор. Діяння 12. 23.} тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти. 3 І мечем він стяв Якова, брата Іванового. 4 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.

Ув'я́знення апо́стола Петра

5 І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці. 6 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього. 7 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.

Чудесне звільнення апостола Петра з в'язниці

8 І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли. 9 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“. 10 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить. 11 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього. 12 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.

Петро в садибі Марії

13 А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося. 14 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да, 15 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть! 16 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“ 17 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися. 18 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов. 19 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром. 20 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.

Смерть І́рода

21 А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї. 22 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив. 23 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“ 24 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.

Слово Боже зроста́є

25 Слово ж Боже росло та помно́жувалось.